💕 КАЛИНОВА моя УКРАЇНА 💕

Від сірих хмар ідуть дощі, Вода торкається долоні. Чотири, п'ять за нею шість... Рахую краплі. Граду повінь. І парасоля не спасе, Коли навколо тоне Всесвіт. До нитки змокли всі і все Під плескіт, шепіт, клекіт, дзенькіт. Летять за вітром до землі Духмяні квіти білокрилі. Я врятувати їх не зміг, Я із негодою безсилий. У квітні злива надворі Вмиває вікна, мов обличчя. А завтра сонце угорі Світити буде, як покличеш. © Врублівський Олександр. 26.04.2024.

Крізь шпарину вчорашнього дня... Пробирається наше сьогодні... Одягається в чисте вбрання... Ураховує примхи погодні. Все вчорашнє, пішло на утиль... Слово й те горобцем полетіло... То ж даремно не рви сухожиль... Не обтяжуй і душу і тіло. День прожитий уже не змінить... Не ціди його знову крізь зуби... Вчись прийдешній із користю зжить... Щоб себе не призводить до згуби. Не шукай в чужих діях вини... Буде Бог чужі вчинки судити... Не примножуй собі сивини... Вчись добро ЗА СОБОЮ лишити. Чужим вчинкам суддя є Господь... Перед Богом ЗА СЕБЕ в отвіті... За червону межу не заходь... Озирнись, коли будеш в зеніті. Кожен має свої помилки... Помиляємось всі, бо ми люди... То не страшно, як б'

МОЯ УКРАЇНА
Яка ж ти гарна, моя Україно!
Калини грона вплетені вінком.
Ти наче пташка й жовто- сині крила,
Твій стан огорнуть, схоплені танком.
Яка ж ти сильна... рвеш віки кайдани,
Несамовита воля до життя!
Твої жалі, як стомлені примари,
В історії - одвічне каяття...
Яка ж ти мудра... пращури й нащадки
По вітті часу знов дивують світ.
Всі твої звичаї, настрої і порядки
Від діда сину йдуть віками в слід.
Яка ж смілива, ти моя країно!
В очах народу іскра пламенить
У вірі та надії стержень сили,
І цей вогонь ні чим не загасить.
Яка ж ти ніжна...сповнена коханням,
Бриниш піснями голосом століть,
Народна мудрість з присмаком страждальним
Гойдає правду серед верховіть.
Яка ж ти рідна, не