Левая колонка
З ДНЕМ МАТЕРІ !
То сни, що зовсім трішки - небо,
Слова, що в них любов без меж.
Допоки мама є у тебе -
Ти ще дитиною живеш.
Ти можеш забрести світами,
Ти можеш падати й злітати.
І тільки двоє : Бог і мама
Тебе не втомляться чекати.
Благословлятимуть в дорогу
І зможуть прихилити небо.
Бо мама молиться до Бога,
Але , направду : вірить в тебе.
Люби її ! Хоч, як далеко
Минаються літа і весни.
Бо маму заберуть лелеки...
Ті самі.
Що тебе принесли (с)Любов Бурак
Підеш і тиша не сколихнеться.
Та й скільки там уже тої тиші?
Було по вінця, тепер - на денці.
Було - минулось. Не перепишеш
На чистий аркуш. Слова, мов скрипти,
Таємні знаки - не кириличність.
Весни і суму холодний диптих,
Солона тиша. І сіль космічна.
Чумацьким шляхом, великим возом,
Велика відстань - спробуй дістатись.
Дощі солоні, прозорі сльози,
Отак і добре. Можна вмиватись.
Ніхто не чує і ти не бачиш.
Вважай: все добре і час - рікою.
Ти щось питаєш? Ні, я не плачу.
Щось в око впало. Втерла рукою... (с) Любов Бурак
Однієї страсної п'ятниці відверто і нелукаво
Задумаєшся про те, що для когось і ти є Голгофою.
Зі всіма своїми мухами, тарганами і римським правом,
Зі всіма своїми химерами, халепами і вічним неспокоєм.
Душа бунтівна настільки, що, раптом, збереш дванадцять,
Скажеш: "Ходімо!" - й рушать, довірливі, наче діти.
І тільки один із них наважиться не оглядатись,
Щодня варитиме тобі каву і даруватиме квіти.
І вмітиме відповісти на все, про що ти у собі й про себе,
І, коли зірвешся на крик - пробачення лиш попросить.
А ще після ночі він вміло стелитиме тепле небо
І підбиватиме хмарки, що пахнуть твоїм волоссям.
Для нього твої пиріжки й борщі будуть завжди - як мамині.
І штора у храмі не тр
Десь поміж квітів, котрі вибігали з лісу до вікон автобуса,
Були й зелені пуп'янки, котрі ще не навчились цвісти.
І так хотілося шлях зупинити і обертання глобуса.
Щоб тільки - ліс, затепло одягнений квітами,
Небо вгорі, поміж голими вітами
І ти.
Щоб тільки сонце лилось з-під кори шкарубкої неба,
Щоб скрапувало в долоні прозоро, терпко і хмілько.
Я стільки шляхів і доріг перейшла і всі - не до тебе,
Що з них можна викласти якісь пазли,
За них можна випити все і зразу,
Тільки...
Дні і ночі під небом збігають символами корою березовою,
Аж пахнуть ними на сонці покручена береста й земля.
То весна, що ніколи не буде статечною і тверезою,
Але завжди буде розвихреною,
Непередбачуваною і звихненою,
Тільки й сну - що півночі,
А вже скрізь запізнилась.
Сни були не пророчі,
Снами так і лишились.
Календарні дощі
Ще й сади незаквітчані.
І думки по душі
Розтікаються відчаєм.
Щось таке в тих думках,
Наче голок насипано.
У нервових гілках
Час березами хлипає.
Розпрозорені дні
Осідають на денці,
Але осінь в мені
Щось ніяк не минеться.
Поміж бруньок беріз
Все їй мариться жито.
Так нестерпно до сліз
Міжсезоннями жити.
Так невчасно навзнак
Сном пливти одниною.
Множина, наче мак,
Розлетілась луною.
Ходить небо у сни
І притишує північ.
Кольорами весни
З бруньок вилетять півні. (с) Дзвінка Торохтушко (Любов
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
Друзья220
- Зіна і Вася Степа (ірговцій)с. Русское Поле
- Люда ДемиденкоДобровеличківка
- Олена Сливчук (Сінітович)Верховина
- Василий МихайловмчКоломия
24 подписчика
Группы61
- Вышивка крестиком.51966 подписчиков
- Вишивка Поділля та Борщівського краю!!!4499 подписчиков
- Хорьки. Группа для любителей хорьков.6069 подписчиков
- Чигирин/школа №2436 подписчиков
- мое фирменное блюдо60388 подписчиков