Я живу дла БОГА

Співай в душі ноти святі Кожне слово у вірші - Це нота у душі Я торкаюся її... Хай ноти мої Високі й низькі Торкнуться душі, Яка у пітьмі . Думки страшні- Це зло землі , Це ворог сім'ї , А ноти мої Допоможуть тобі. Не дай змії Стати струні , Щоб ноти злі Не жили в тобі, А співай в душі Ноти святі. Галина

Чаша Терпіння і Спасіння!!! Ісусику,Ти випив повну Чашу, Чашу терпіння,яку Отець назначив, Чашу нестерпного болю випив до дна! Ти пив Чашу,а людина змагла;- У Чашу терпіння болю додавати, На Голову терновий вінок накладати, Живого Бога ранами вкривати, У Святе Обличчя,з насмішкою,плювати, Лиш одиниці могли щиро співчувати. Так досі-на Бога хрест кладем, Нестерпного болю-кожного дня завдаєм, Знущаємся,б"єм,катуєм,плюєм- А Бог катам-Хліб Життя дає! Бог каже-"Прийміть,їжте-це Тіло Моє, Пийте з Неї всі"-той,хто їсть і п"є, Тому Бог у Чаші спасіння дає! У Чаші спасіння-Кров із усіх ран І з Серця,що нам дає наш Цар! Рани балючі-зцілюють тіла і душі, А гріхи змиває-Кров Найсвятіша,Найдорожча! Хто

Смітник замість домовини О Боже,людей тих прости гріхи, Що доклали до аборту грішної руки. Небо плаче,плаче небо над дітьми, Яких вбили ще у лоні ріднії батьки. Грішна мама,що вбиває дитятко своє, Свідомо чи не свідомо вбивцею стає. Не розуміє,що вбиває вже душу живу, Убиває в собі Бога,Бог життя вдихнув. Абортивний матер"ял-душу називають, Без жалю і сліз на смітник кидають. Де дитина її ділась-мати не питає, Вже дитятка позбулася і про себе дбає. Повернулася додому у грішне життя І забула,що убила ріднеє дитя. А як життя не складеться вона знову вб"є, Не думає де дитина після вбивства йде. Не думає за ту душу,що сама убила, Не просить у Бога Світла для її дитини. І коли прийшла в

Всі бачуть те,що бачу я Всі бачуть те , що бачу я, У всіх дорога непроста. Хто сказав,що буде легко Нести хрест,щоб не у пекло?... Хтось душу вже занапастив, Чорних котів в неї пустив, Мучить душу страшна ненависть І живе тільки лукавість. А хтось при галстуку,у кріслі, Думки в нього геть нечисті- Чи ж не та сама ненависть І підступна,зла лукавість Прокралися в його душу? Зросити треба серця сушу Джерелом Божої Любові, Та знову-не усі готові... Ще є психіатрії гості, Які багато мають злості, Але вони непам'ятають, Як на землі проживають. І чи не ті Богу миліші, Що для здорових найстрашніші? Ми здорові-розумієм, знаєм, А Господа цим невтішаєм. Галина

Я,як краплинка Я,як краплинка в людському існуванні, Маленька,ніжна і слабка душа, Та є в мене одне бажання, Щоб я для Бога,як краплинка, Дуже великою була. Як прийду в церкву,стану перед Богом, За людські грішні душі помолюсь, В молитві прийму Бога я Живого- І моя душа,немов молитва, Знесеться до неба самого. Літай,моя душе,між небом і землею, Покинь усе,що так вабить людей, Лиш Божі Ласки забери з собою,. Тоді,душе,ти як молитва, Для Бога великою будеш. Галина

Для кого ці муки? Очисти душу,мій Боже, Для чистого сумління, Навчи мене розуміти Цінності терпіння. Господи,навчи забути Про себе й бажання, Щоб тримати погляд й розум Де Твої страждання. Де Твоя ранена голова Де прибиті руки... І для кого ці терпіння, Для кого ці муки...? Очисти душу,мій Боже, Для ласки Твоєї І любові-де терпіння Для душі моєї. Галина

До Господа взиваю Я голосом до Господа взиваю, Я голосом до Господа молюся- Як сильно,Боже,я страждаю, Як сильно,Боже,я боюся! Та вся надія лиш на Тебе, Бо Ти -Прибіжище для мене, Бо Ти-Спасіння й Милосердя, Бо Ти-Притулок мого серця, Бо на землі Ти-моя доля! Хай завжди буде Твоя воля! Бо лиш Тобі,Боже, підсилу У пекло скинуть всі злі сили! Галина