Предыдущая публикация
Вересень , іще не осінь , це - відлуння літа
Солодких спогадів моїх щаслива мить .
Де чорнобривці мамині , та айстри квітнуть
І круглі соняхи , що тягнуться в блакить .
Вересень , іще не осінь , просто кінець літа ,
Коли душа хоче співати і любить
Піду стежиною , що в росах перемита
І заблукаюсь у дитинство хоч на мить .
Людмила Мандзжк
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев