КОПАЧІВ

Буває, чую я зневажливе - "cело", І про "відсталість" щось, і про "дрімучість".... А я скажу вам щиро, щоб там не було, Люблю село: воно мені співзвучне. Там соняшник в бабусі біля тину, М`яка травичка в ранішній росі, Ставок і верби, у дворі калина В мережевій пишається красі. Там Мурчик мій назустріч поспішає, Коли додому повертаюсь я, І вірний Рекс від радості стрибає, А ввечері збирається родина… Багато місць красивих є на світі, Що милі серцю кожному із нас. А я люблю квіткове розмаїття –Моє село, найкраще із прикрас!