Стихи Инны Ващенко (Морозовой)

МОЙ ДЕНЬ РОЖДЕНЬЯ Мой День Рожденья на пороге Исполнит пусть мою мечту. Мне 3... , слава Богу. Люблю, блистаю и цвету. Мой День Рожденья - это первый. Теперь втроём, не вчетвером Не стала я ни злой, ни стервой Я расцветаю с каждым днём. Мой праздник детства - День Рожденья Достану я с небес звезду. Я принимаю поздравленья Люблю, блистаю и цвету. 31.10. 2014

Дождь, ты опять,ты опять? Я тебя жду и хочу Как промолчать,промолчать? Думать,не закричу. Дождь, заходи, заходи! Дай мне терпенья и сил. Что впереди, впереди? Разжал и отпустил. Дождь, мою душу полей! Я расцветаю, смотри. И ни о чём не жалей. А только благодари. И ничего не проси. Что надо и так дадут. Дождь, унеси, унеси. Память на пять минут. Дождь, ты прошёл, уходи! Легче дышать мне теперь. Что впереди, впереди - Просто открою дверь.

Закат стучится в мои окна И окна розовым горят Моя душа насквозь промокла В душе осенний листопад Закат стучится и играет И скоро первая звезда И в мире пусть никто не знает Как больно было мне тогда Как было больно, были слёзы, А на душе была гроза, А после распустились розы И высохли мои глаза. Закат стучится и играет И скоро первая звезда Пусть каждый счастье повстречает И не теряет никогда.

Моя весна, моя душа Моя подруга і сестра В кохання, навіть, є межа Межа є, навіть, у добра. Люблю його, весні скажу Люблю, як в юності, давно Нічого в нього не прошу Не зрозуміє, все одно Моя весна, моя любов Дам поцілунок свій дощу Я піднімусь на крилах знов На зустріч щастю полечу.

Я і свята, і грішна, Я і туди, і сюди. І любов колишня , Знову прийшла назавжди. Білі крила сьогодні, Чорні крила тоді. Ви зі мною не згодні? Так буває в житті. Білі крила зніму я, Чорні крила вдягну. І когось зачарую, А когось відштовхну. У душі чорне й біле, У душі так і ні. І когось я любила, Хтось сміявся мені. І когось я любила, А жила я з другим. У душі чорне й біле, У душі небо й дим. Той кого я любила, Говорив:"Ти моя" У душі чорне й біле, І тепер плачу я. Я любила без міри, Я жила одним сном. У душі тепер сіре, Як цей дощ за вікном.

Айстри зацвіли, Серпень за вікном. Літні дні пройшли, Пахне полином. Листя де-не-де З дерева летить, Скоро все впаде Все затріпотить З листям полечу Я у далечінь "Тебе люблю"-шепчу Цілую твою тінь Тебе знайду, прийду До тебе попрошусь, Можливо, полечу, Можливо, залишусь Як пройдуть дні пусті, І буде сніг іти І по снігу тоді До мене прийдеш ти!

Де ти?! Крикну у ніч, Тільки місяць всміхнеться. Вітер торкнеться пліч, Вітер тіла торкнеться. Де ти?! Спиш чи не спиш? Мабуть, не спиш, як і я. І на місяць летиш, Де давно живу я. Де ти?! Я прошепчу Так тебе хочу знайти! І на місяць лечу, Де давно живеш ти. Де ти ?! Зорі, як дим. Нам усе простить Бог. І на місяць летим, Де давно ми удвох.

Вітер, вітер! Ти для кого? Носиш зірвані листки. Забери мою тривогу, Забери мої думки. Вітер, вітер! Дуй тихіше, А то я знов полечу. І щоб жити веселіше Я усім усе прощу. Вітер,вітер! Я любила, Я жила лиш тільки ним. І забуть його не сила І не можу буть з другим. Вітер,вітер - композитор, Ну, а я слова шепчу. Вітер мені сльози витер. І я всім усе прощу!

Ще один день мого життя Який учора, він такий сьогодні. І в мене склалося маленьке відчуття, Немов життя - це звуки із безодні З безодні днів, з безодні місяців і років З ночей безодні, із безодні снів Давно не чути багатьох із нас вже кроків Вони полинули до інших вже світів. Ми не цінуєм тих, хто з нами разом Ми не цінуєм тих ,хто біля нас. А тільки з швидкоплинним часом Ми розумієм хто вони були для нас Ще один день мого життя Учора сонце,зараз землю снігом скрило. І в мене склалося маленьке відчуття. Життя - зуміть отримать крила!