шановні наші друзі , у зв;язку із можливим блокуванням мережі ок повідомляємо,що сторінка нашої газети є на фейсбуці запрошуємо вас https://www.facebook.com/suladuxu/?ref=aymt_homepage_panel
Завтра в Україну повинен би повернутись колишній голова Одеської ОДА М.Саакашвілі…Він позбавлений громадянства нашої держави…Вірно чи ні, повинен би визначити суд…Так би мало бути…Однак, з багатьох відео видно, що до кордону знову під»їхали так звані»тітушки»…Люди добрі. скільки ми будемо терпіти оту наругу над нами. доки ми будемо дивитися. як вороги України ховаються за спинами правоохоронців. які мали би нас захищати. бо на наші гроші утримуються… І найстрашніше це те. що ці «тітушки» з нами не панькалися б…Не дай . Господи, щоб їхні « вожді» повністю заволоділи владою…Тоді росіяни прийшли б на готове… І знову «ті тушки»… І знову «тітушки» , нас знов зупиняють, І знову приниження ба
Теплим вітром… Теплим вітром літо дні листає, Скоро осінь стане на поріг. Часто –часто в себе я питаю., Як про тебе знати я не міг… Серпень нам дарує зорепади, В казку перетворює весь світ, Ти – моя любов й моя порада. Ти-мого кохання є політ. Серпень від розлуки зберігає,. Якщо ми в це вірити будем, На любов бентежну надихає, А на серці відчуваєм щем. Посміхнись. відчуймо щедрість ночі. У віночок віршів заплетім. Зустрічатись ми з тобою хочем. У обіймах танцю полетім.. Хай звучать кохання серенади, А любов хай душу обніма, Не забуду ці я зіркопади. Бо таких у світі більш нема…
Непомітно вже липень пробіг… Непомітно вже липень пробіг. Серпень став знов господарем в світі. На травичку я тихо приліг Й обнімаю тебе серед квітів. Сонце радісно вранці встає. Величаво проміннями грає. Знову серце співає моє,. Бо я знаю -, мене ти кохаєш. Скоро серпень з громами пройде. І зайде знову вересень в хату.. Пам»ятатиму , мила , тебе Наче пісню кохання крилату..
Здається їм… Здається «їм», що нас уже приспали. Бо мовчимо й лиш дивимося , як Крим український ворогу здавали. Кремлю шматок Донбасу віддавали, Героїв справжніх брудом обливали І думали , що все минеться так. Здається «їм» , що нас уже приспали, Бо мовчимо й лиш дивимося , як, Як ціни у рази в нас піднімали, Посади своїм рідним роздавали, Проти героїв справи відкривали І думали , що все минеться так. Здається «їм» , що нас уже приспали, Скажу я прямо. що усе не так, Народ , чим день, все більше розуміє, Що влада керувати ця не вміє, І від безсилля свого шаленіє, І знає: скоро «трафить її шляк…» 23.07.2017 р. с. Космач.
Показать ещё