✿ Мальви при дорозі ✿

Добрі слова допомагають краще всяких ліків. Вони можуть підняти людину з самого дна її смутку, допомогти їй встати і піти далі. Доброта здатна на багато що. Живіть з добром! Нехай у нас, у всіх все буде добре!

Посміхайтеся частіше! З кожною новою посмішкою ... в світі народжується частинка ДОБРА! ... І нехай все буде добре ... ... Щоб не на зло, а тільки в радість ...#літо19

Не впускайте у душу старість Не рахуйте прожитих літ Нехай серце дарує радість Подивіться - прекрасний світ... Світ, в якому нові світанки Не впускайте у душу старість І нехай кожен, новий ранок Вам дарує щомиті радість... Обіймайте життя - кохайте! І своїх не рахуйте літ Старість в душу свою - не впускайте! Бо душа - це маленький світ... Світ в якому бувають грози І тепло і, часом, в житті Там лютують також морози І у кожного з Нас свій світ... Не впускайте у душу старість Хай буде молодою душа Неважливо, що Нам зосталось Скільки літ, а кому до ста... Неважливий відведений шмат Що судилось в житті прожити А важливо живемо як? Кожну мить треба Нам любити... Кожен дощ, кожен ранок - любіть Неважливо, яка погода Кожну мить у житті живіть І дивіться, як сонце сходить! Не впускайте у душу старість Не рахуйте прожитих літ Нехай серце дарує радість Подивіться - прекрасний світ... Автор Завидовська Г.С

ПЛЕКАЙМО МОВУ Як виблискують на сонці роси світанкові… Так чарує своїм словом зміст на рідній мові… Над колискою матуся дитині співала… Українську з материнським молоком плекала… Спи, дитино, спи синочку, спи моє серденько… Опустилась нічка темна, засинай тихенько… Я молитись буду Богу і Ангелам тихо… Хай минають моє дитя всякі біди й лихо… Українською співала мати своїй доні… Молилася, вклонялася низенько іконі… Тато пісню виспівував про «Туман, що яром» І « Не світи місяченьку, а ховайсь за хмари» А бабусенька - лебідка зі своїм внучатком… Все лишала, і водилась мов квочка з курчатком… І у поле, і до річки, у гай і лісочок… Вела в казку українську про «Кізку й місточок» А дідусь всміхався тихо, підкрутивши вуса… І тішився що в онучки гарна коса руса.. А в онука – козаченька міцні й дужі руки… Дай Вам Боже щастя й долі, дорогі онуки… Мово рідна, Мово щира, Мово материнська! Найрідніша, наймиліша - Мово, українська, Твої слова- кращі ліки на стомлену душу, Твої пісні наче чари про дівчину - ружу, Гіркий лемент вкраїнською про долю вдовину, Честь і гідність…-Доля й воля в рідну Україну! «Нехай згинуть воріженьки, як роса на сонці» То ж плекаймо рідну мову у своїй сторонці…     автор Таміла Панасюк

Всім, хто зайшов на Територію Наших Думок, даруємо Посмішку свою! Нехай буде Благословенний Шлях Ваш - в чарівний подих наших Слів і в луки наших Фантазій... Запрошуємо Вас - Заходьте без жодних проблем і розташовуйтесь, будьте - як вдома. У нас багато Любові - вистачить і на Вас! Ми з величезною Подякою приймемо будь-який Подарунок Ваш - будь -то написане Слово або просто - Посмішка у відповідь. Наша мета, достукатися до замерзлих сердець - Дзвоником Слова над вухом у них задзвеніти! Бажаємо, щоб ЦЕ - сталося - СЬОГОДНІ і ТУТ і в НАСТУПНІ ДНІ. Будемо щиро раді, якщо кожен, хто входить до нас, знайде для себе щось душевне, цікаве, нове, красиве, ніжне ....Тут - частинки нашої Душі, іскорки гарячих сердець .... З ПОВАГОЮ ДО ВАС ...... Адміністрація групи... ... ....... #головна