мои стихи

Предлагаем наполнить Ваше сообщество реальными и живыми участниками, привести Вам новых клиентов и заинтересованных пользователей. Качественная, активная аудитория с учетом особенностей и специфики Вашей группы! Работаем проверенными методиками привлечения участников в сообщества, не нарушая правил сайта. Ориентируемся на пожелания клиента и тематику групп. Обеспечим рост Вашей группы на постоянной основе до 200 человек в день. Оперативно отвечаем на Ваши сообщения, своевременно реагируем по всем вопросам и информируем о ходе выполнения работ. Мы найдем среди миллионов активных пользователей именно Вашу целевую аудиторию! Для заказа и по всем вопросам обращайтесь в сообщения

Синочку. Сьогодні тобі 6 моя дитино, моя надія,сенс мого життя. І час спливає хай невпинно, для мене ти завжди маля. Такий же крихітний і милий, грайливий,наче зайченя. Маленьке янголя на білих крилах, ти мій світанок і моя зоря. Промінчик ясний в чистім небі, веселе ластів'я у вишині. Тобі звучать пісні хвалебні у серці мами і її душі!!!

Самотність. Самотність не тоді коли у хаті пусто, і не у тім біда,що ехом йдуть слова. Гірко,що сивіють коси густо, а на душі як і в житті сама. Вже відлітають журавлі у вирій. Хоч довгий рік,а всеж таки мина, а мені як тій вербі похилій, сумно,бо не чекаєш на дива. Лише попереду сніги і вітер, байдужі погляди,пусті слова. І жаль,що вже не буде літа, бо на житті як і в житті сама...

Моя батьківщина. Я зернятко на ниві "Україна", її минуле і майбутнє я. І хоч маленька,але українка, люблю,бо батьківщина то моя! Її широкі ріки і долини, високі гори,житнії поля, ту хату де збираються родини, рідна ненька,Україна це моя! Нехай вона як зірка в небі, яскраво сяє на усі віка, хай їй звучать пісні хвалебні, бо батьківщина в нас лише одна!

Купальской ночью. Луна качнулась в гладь реки ныряя, затих смирённо соловей. На вдохе ветер косы розвевая, к русалкам взоры привязав сильней. Плывут венки,моргают свечи,на берегу трещит костёр. И каждый ищет жданной встречи, отважный ищет и хитёр. Тут в сказку каждый хочет верить, и папороти цвет найти. Чтобы в мечту свою поверить, покой и счастье обрести.

... Не сотрясайте воздух громкими словами, не теребите душу бредом фраз. Мы не враги,но и не дружим с вами, я не хочю не знать,не видеть вас! Не говорите о святом, о вечном, вы низкий,приземлённый человек. Среди подобных лицедеев нечто, таких людей не знать бы целый век! Пусть я от вас ничем не отличяюсь, и кто-то скажет "дура с дур," но слушать вас,я уж признаюсь, смешно,и гадко через чур!!!

Осінь. Просіддю пройшла садами осінь, пензлем фарбувала листя в акварель. Мерехтіла в небі дивна просинь, перед вирієм заплакав журавель. Листопад виблискує на сонці, немов кимсь розгублені скарби. Тепле літо зібране в долонці, повна чаша смути і журби. По не зібраній росі на травах, за не слухану руладу солов'я. Вітра шепіт,що блука в дубравах, за світанок,що по вікнах загляда. І ховаються в калиновім багатті крилаті мрії і бентежні сни. В ставках,в зеленому лататті, де відпочинок є моїй душі...

Колеснику Н. И. на 60летие. Вам юбилей,у Вас сегодня гости, и пусть хрусталинкой печаль в глазах. Грустить не надо,плакать бросьте, Вам 60 всего лишь на словах! Душа всё так же молодостью дышит, и пусть белеет поредевший чуб. Ещё годок неспешно жизнь допишет, и в пенсионный Вас проводит путь. Пусть повстречается на нем удача, здоровье, счастье, самый верный друг. И что бы так и не иначе, пусть обойдёт любой недуг. Мы любим Вас,и труд Ваш ценим, привыкли этим дорожить. Что будет так все свято верим, желаем Вам 100 лет прожить!!!

... Постучю гадалке в двери, правду,да совет спрошу. Лишь в хорошее поверю, злобу мимо пропущю. И всё новое о прошлом к сердцу близко не возьму, без того всё очень сложно - смысла нет будить беду. Кто в мой дом несёт удачю, сеет кто вокруг добро, будет сам в сто раз богаче, сохрани Господь того. Ну а если дышат злостью, шлют проклёны и беду, уважаемые,бросте, к дому шлёте своему!!!