Предыдущая публикация
Роки нізащо молоді не повернуть.
І скільки б там зозуля не кувала,
На Божу милість ми всі з вами тут.
Така ця дійсність, і нічого не поробиш,
Годинник наш щоденно цокотить.
Вже внуки виросли, у гості приїжджають,
Тож осінь будемо з відвертістю любить.
Душа здаватись наша не бажає,
Думки про старість проганяє, не мовчить.
"Вогонь" в очах у наших ще палає,
Там іскорка в надії ще горить.
Подякуємо Богу, сонце бачим,
Подякуємо щиро, що живем.
Про мир щодня будем благати разом,
Дасть Бог зустрінем перемогу, не помрем!
✍️ Микола Бурзак.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1
Хочеться мати поруч людину, яка заспокоїть завжди і скаже, що все добре.
У кожного з нас бували такі моменти в житті, коли ми дуже сильно когось потребували.
І якщо з Вами поруч у цей найпотрібніший момент перебувала людина, яка підтримувала і заспокоювала, то цінуйте її, тримайся мертвою хваткою за неї.