Росія прагне знищити нашу ідентичність, а це культура, історія, традиція і мова. Тому маємо захистити все це.
Мені ріже вухо російська від дівчат в ошатних вишитих сукнях від розкручених дизайнерок чи щебет школярів, які одягли сорочки, але в перервах переходять на язик… Розумію, це означає, що вдома їх батьки й досі не перейшли на українську.
Вишиванка- це не лише стиль і мода, це значно більше. Як би це донести до всіх власників і власниць сорочок?
Не вперше піднімаю проблему мовного середовища. На жаль, нинішня влада нічого не робить для лагідної українізації, на тому ж марафоні ніколи не було жодної соціальної реклами про захист мови, ніколи не акцентувалася увага, що окупанти, зайшовши в наші міста і села, відразу руйнували бібліотеки, знищуючи українські книжки.
Потяги Хелм- Київ - це окрема історія. Я нерідко чула у відповідь на запитання, чому після всіх страждань і втрат, які нам принесла Росія, біженці від війни послуговуються російською, що, мовляв, тому що ми завжди так говорили чи тому що маємо право.
Звичайно, всі ми маємо старі звички і права, але наш світ змінився війною і ми маємо ще й обовʼязок- в тилу захищати те, що так важко , кровʼю, захищає наша Армія. Україна- єдина країна в світі, де українська мова є державною, це наш фундамент. Українська має стати не лише мовою офіціозу, а повсякденною мовою нашого побуту. Геть від Москви! Сама я теж пройшла свій мовний шлях і щиро дякую всім моїм вчителям- українізаторам.
Тому, одягаючи вишиванку, не забудьте про мову, будь ласка. Дякую!
І.Геращенко
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1