Предыдущая публикация
Прощавай коханий рідний край
Відлітаю я,куди? - Не знаю.
Ти мене,прошу,не забувай
Відлітаю.Треба.Відлітаю.
Не хвилюйся.Не сумуй.Не плач.
Я не хочу,треба відлітати.
Може,щось не так,- то ти пробач
Не один я, нас летить багато.
Покидаю я свій рідний дім
І несуся в небо,без упину
Скільки б не було країн,країв
Серцем я до тебе тільки лину.
Шторм на морі - змінює на штиль,
Сіре небо пофарбує синім
І засяє сонце,ти повір
Вірить треба,вірить в Україну...
Сниться гай, і поле, і річки
І смереки,що ростуть до неба.
Пахне медом.
Зорі уночі - низько,низько
Наче так і треба.
Йде тепло
І крига у душі швидко тане,
Рясними дощами.
Сіре небо.
Сум і далечінь.
Все чуже позаду
Вже не з нами...
Зустрічай коханий рідний край
Повертаюсь я,до тебе лину.
Бо нема,хоч скільки не шукай
Ця земля,- вона одна єдина! Ніколаєва Л.
Следующая публикация
Нет комментариев