Так було потрібно.
Кіт прийшов до воріт притулку, і попросив про допомогу. Він прожив довге життя. Все було в його житті. І гарна господиня, а потім - її смерть. А потім вулиця. Вулиця, на якій він вижив, і провів решту своїх довгих та нещасливих років. Мусоpки, холод і голод, дощі, сніг, злі люди. Все було, і все пройшло. Тому, що все проходить. І ось він, біля воріт притулку. Може допоможуть? - подумав кіт і ліг. Ліг, в останній раз.
Але вони допомогли. Його підняли, і принесли в теплу, де пахне людьми кімнату. Лікар довго чаклував над ним, - уколи з системами зробили свою справу. Він ожив, і став улюбленцем усього притулку. Є, знаєте, такі тварини в притулках, які стають "щасливим амулетом". Ось таким і був Бpодяга.
Пса викинули з п'ятого поверху. Попередньо наділи йому на голову пакет, і кілька разів удари ножем, а для вірності, і молотком по голові.
Але ось доля. Це така штука, що не посперечаєшся з нею. І добрі люди встигли викликати волонтерів з притулку. Вони ж і надали першу допомогу.
Не буде жити - констатував лікар, оглядаючи рани Пірата. Занадто багато крові втратив, він дуже слабий. Покладіть там, в куточку.
Бродяга натрапив на нього, коли робив свій щовечірній обхід. Він побачив замотаного з ніг до голови пса, з болем і тугою в очах.
Кіт підійшов зовсім близько, заглянувши йому в саму морду сказав:
- Нічого. Нічого, я тобі кажу. Тому, що це не рани, і не причина вмирати. У мене в десятеро більше було. А ну, давай я тебе зігрію. І він ліг прямо на рани Пірата, який тихесенько стогнав.
Ти дивись, казали волонтери. Бродяга собі друга знайшов. І тільки старий лікар, витираючи руки після чергової операції, підійшов і заглянувши в очі коту сказав - це його останній друг, так він вирішив.
Кіт лежав на собаці два дні, не відходячи, тільки попити водички вставав. Коли собаці робили перев'язку, він дивився, як ніби знаючи, щось таке, що люди не могли розуміти.
А на третій день Бродяга пішов на Веселку. Пішов, так і не встаючи з Пірата. Старий лікар, знімаючи вже холодне тільце з собачого друга сказав - розрахувався, старий бродяга.
Пірат дивився, як несли його єдиного друга і плакав - тепер точно помру, думав він.
Але він не помер. Він пішов на поправку. І дуже швидко. Всі рани загоїлися на ньому, як на собаці. І волонтери притулку дивувалися тому, як швидко це відбувається.
І тільки старий лікар не дивувався. Він багато чого побачив за своє життя. Він знав точно, що це старий кіт Бродяга віддав цьому псу своє останнє життя. Тому, що так було треба.
Тому, що він не міг просто вчинити інакше.
Живи Пірат і пам'ятай. Пам'ятай, старого кота, на прізвисько - Бродяга.
Олег Бондаренко.
Oleg Vyshniakov / Олег Вишняков
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев