Як до церкви, до храму ви до неї ходіть.
І несіть тепле слово, і частинку душі.
І вклоніться їй в ноги до самої землі.
Притуліться до серця, до натруджених рук.
Мама вічна здається, але має свій вік.
Пролетять швидко роки у земнім маятті.
І поріжуть глибоко зморшки в ріднім чолі.
Заскрібляться їй скроні, забере старість міць.
Та рідненька ніколи менш не буде любить.
До кінця й до останку душу й серце віддасть.
Завжди буде на ганку зустрічати й чекать.
Бережіть свою маму, киньте все хоч на мить.
Щоб до неї, як до храму, ще чоло прихилить.
Бо є смерть невблаганна, яка ходить щодня.
Й забирає тихенько те жертовне ягня.
І несе десь у безвість найдорожче від нас.
Бережіть свою маму, коли є ще в вас час.
Буде хата і ганок, і цвістимуть сади.
І прокинеться ранок у сріблястій росі.
Але мама не буде вас на ганку стрічать.
Поспішіть найріднішій свою звістку послать.....
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 12