Предыдущая публикация
Усе було: і вишня , і весна,
Вино черемхи, що лилось рікою,
І квіточка бузкова — добрий знак,
І пісня солов'я над головою...
Отак щоразу врунилась трава,
Кульбаби цвіт спалахував у полі
І гілка яблуні квітуча запашна
Гойдалася в рожевій ніжній льолі.
Усе було написано до нас,
Та я пори милішої не знаю,
Коли душі дається знову час
Торкнутися утраченого Раю...
© Оксана Сметанюк
Следующая публикация
Нет комментариев