Я прокинусь від страшного сну...
Я заснула лютневого ранку
І не стрітила теплу весну...
Розбудіть...я прокинусь нарешті,
Вже на рік затягнувся цей сон.
Я в річному застрягла арешті,
Забуття затягнувся полон...
Розбудіть мене, люди, благаю!
Не можливо терпіти цей жах,
День за днем я немов помираю...
Розрива душу розпач і страх...
Розбудіть мене на світанку,
Хочу бачити мирну весну.
Ні сирени...ні залпи...ні танки...
Хочу бачити неба красу...
Розбудіть...я втомилася спати...
Вже на рік затягнувся мій сон.
Хай замовкнуть ворожі гармати...
Спів пташок пролуна в унісон.
Розбудіть вже пора прокидатись
Так набрид цей страшний"день сурка"...
День на день схожим став вже здаватись
Тільки ранок, а ніт, вже смерка...
Я так хочу лютневого ранку
Пробудитись від довгого сну.
Цілий рік уві сні наче бранка.
Хочу бачити мирну весну!
Довго спала я? Рік...з того лютого
Ця сновида на груди лягла...
Я була сновигою вся скутая...
Навкруг сепія все затягла...
Боже, хай мені це все сниться,
Розбудіть...я прокинусь зі сну...
Вже нарешті мій сон зупиниться
І я стріну цю мирну весну...
23.02.2023
Олена Бойко
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 8