Предыдущая публикация
Те дозволила лиш ... щонайбільше.
Теплим подихом шию мені лоскотав,
І кохав ... але я сильніше...
З ним складалось не так , як бувало раніш...
Він поглинув усю до останку.
Кликав в трави п'янкі, у поля босоніж,
І студив прохолодою ранку.
Він водив у луги, у кульбабовий рай.
Хлюпав щедро кохання в коси.
ЗакликАв тридцять днів соловейком у гай,
Кидав зорі з небес у роси.
Рівно тридцять ночей шал кохання палав...
Застеляв пелюстками ложе....
А сьогодні останню він ніч зажадав....
Хто ж відмовити ТРАВНЮ може?!
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев