Предыдущая публикация
Ой, каханне ты маё…
-Пацалункі, абдыманне,
Пакуль сонца «не зайшло».
Па над лесам, па над полем,
Па над вёсачкай маёй…
-Ты і шчасце, ты і воля,
Што гуляе над зямлёй.
Ты з душы цячэш крыніцай
І на сэрцы ручайком,
-«Запяеш»,як бы сініцай
Пад кусточкам вечарком.
І квітнеючы рамонкай
Паміж хлебных каласкоў;
-Пад нябеснаю вясёлкай,
Заквітнееш вераском.
Ты , жыцця майго сцяжынка…
- Той, цудоўны зорны шлях.
І трымаю,як пушынку
Са слязінкамі ў вачах.
Як , крышталік, як сцякельца;
-Ты каханне , зіхаці,
Бо пакуль, шчэ б’ецца сэрца,
-Цябе цудоўней не знайсці.
Ой, каханне, ты каханне,
Як жа хораша «пяеш».
З пацалункам на спатканні,
Аж ,да зорак занясеш…
10.02.2024. Мікола Жабюк
(Закаханы)
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 30
Пакуль сонца «не зайшло». ЦУДОЎНА. МАЛАДЧЫНА ПАВАЖАЮ ГАНАРУСЯ
Любовь , Татьяна , ведь такая …
Что греет души и сердца.
И никогда не умирает,
Под сводом звездного венца.
И мы любви иной не знаем ,
Чтоб так звала всех за собой
И ничего не замечаем,
Влюбившись сердцем и душой…!