Уже й дорослі діти..
Онуки підростають, час летить.
Одна біда: не хочеться старіти..
Життя прекрасне, що не говоріть..
Перебирає пам'ять серця струни, торкає трімко юності струну...
Приречена душа буть вічно юна, не хоче з серця відпустить весну...
Пройшло дитинство...юність пролетіла...
тих днів щасливих не вернеш назад...
Не спам'яталася... коли вже й постаріла і потьмяніла, мов осінній сад...
На жаль, такий короткий вік у жінки ...
Тепер дивлюсь не в дзеркало - в вікно...
Милуюся, як падають сніжинки і сніг вкриває землю, мов пано...
Є в мене щастя - оченята карі,
в них всю до краплі я любов проллю...
Яке це ЩАСТЯ - посмішка дитини, що каже:
бабо, я тебе люблю...
Старієм ми, коли стаєм байдужі,
коли хвороби нас лишають сна...
Старієм ми...та не старіють душі,
допоки в них живе любов й весна..
Навислі хмари впали у калюжу, північний вітер поміняв мотив...
А я у щастя одягаю душу... Я молода душею прагну див...
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 2