що ми – насіння".
Мексиканське народне прислів'я
Любов не згасає, дівчинко.
В любові своє коріння.
Ти йдеш у життя з наплічником,
в кишеньці несеш насіння.
Ще пам’ять транслює вибухи.
І серце звучить ривками.
Нестерпно бракує видиху
і добрих новин від мами.
І як над цим болем вищати,
вкарбованим в покоління?
Вони нас хотіли знищити.
Не знали, що ми – насіння.
Не знали, що ця свята земля
лиш раз відімкне ворота.
І щедра у мирний час рілля
не випустить чорноротих.
Ти можеш нарешті крикнути –
і грудка у горлі тане.
У пам’яті дивні викрути –
то вибухи, то тюльпани.
І тиша, яка вросла в цей крик
в холодних, як смерть, підвалах.
І час, що немов пішов на стик
між тим, що було і стало.
Любов не згасає, вір мені.
Вона проросте з насіння.
І душі, раптово вирвані,
вертаються до коріння.
Бо все в цьому світі за життя.
(Крім того, що в пекла свідком)
Весняні дощі вже лопотять,
щоб влити любов у квітку.
Kvitka Nalada
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев