УВАГА!!!!! Дорогі друзі групи!. Публікації російською мовою, тік-ток не публікуються . Публікуємо все що звучить тільки нашою мелодійною мовою 💙💛. Дякуємо за розуміння 🤗 гарного дня 💋.
І буде мир, і буде Україна, 🇺🇦 І буде стяг із рівних двох площин, Там де ясніє рідне небо синє, І колоситься жито попід ним. І буде день, і Бог пошле нам хліба, І принесе надію на добро, І буде книга пам’яті відкрита, Де кожен зможе пом’януть свого. І будуть наші очі споглядати, І наші вуха чутимуть слова, Що стануть вироком для виродків звучати, Де кожен все отримає сповна. Можливо це не буде у Гаазі, Але це точно буде на суді, Коли судилище проходитимуть мразі, Ті, що сконать не зможуть на одрі. І буде мир, і буде Україна, 🇺🇦 Народить мати з лона немовля, Що матиме як небо очі сині, Й волосся як пшениця золота…🌾🌾🌾 ✍Ольга Дунас
«Вам треба позбутися цієї ненависті», – написала мені сьогодні одна мила іноземка. Серйозно? Шановна пані, а що робити, якщо я не можу? Що робити, якщо я клубок з ненависті і болю. І вони сплуталися настільки сильно, що я не знаю, чи зможу коли-небудь його розплутати? Що робити, якщо мені БОЛИТЬ? Болить так як ніколи досі. А я навіть не можу плакати. Не можу. Бо нема сліз. Вони застигли і не течуть. Я би виплакала всі ці братські могили. Я би виревіла всіх ці маленькі дитячі тіла. Я би виридала всіх цих закатованих людей. Я би викричала всі ці страшні картинки з Бучі, Ірпеня, Маріуполя, Ізюму, Чернігова… Але я не можу. Ви коли небудь відчували, що таке, коли біль застиг? Як якась вулкан
Показать ещё