Ну, рейд - це голосно сказано, але повз дві церкви пройшла.
Перша - головний храм Православної церкви України. Людей - море. Поодинці і родинами, у вишиванках і у картатих сорочках, у куртках і у футболках, з дитячими візочками і без нічого, цивільні і військові, прихожани і просто повз прохожани.
Вербових букетів - копни і копиці. На всякий смак і на всякий гаманець. Від скромних трьох гілочок до витворів з витребеньками…
Проходила о 10-й, пробігала о 14-й - людей так само багато.
Ну, думаю, пройдусь повз «церкву» московського патріархату, ледве приховуючи зловтішання. Не скажу, що порожньо, два столика стоїть, кілька десятків топтунів топчуться, але!
Але це абсолютно непорівнювані кількості містян, святкування і атмосфера.
Боже, невже дожили?
P.S. А чому ця ворожа клоака досі не заборонена?
Свiтлана Самарська
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев