Родом з дитинства. Хто пам"ятає? Скільки нас тут?
«Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка…» Так з телеекранів звертався до української малечі загальний улюбленець Дід Панас у передачі «На добраніч, діти».
Для покоління дітей 60-80-х років минулого століття він став справжньою легендою.
Народився Петро у Тальному на Черкащині. Походив з єврейської родини. У роки Другої світової разом з родиною потрапив до фільтраційного табору. Рідні загинули, а Петрові вдалося вирватися і змінити прізвище на Векскляров.
Театром Петро захопився в юності. Відвідував місцевий драмгурток. Тут його й побачили актори, що приїхали на гастролі з Черкас. Так у 1932р. Вескляров став актором Черкаського робітничо-селянського театру.
На самісінькому початку війни Петра мобілізували й скерували на службу до військового театру Південно-Західного фронту. Потрапив у оточення, опинився у таборі для військовополонених, за першої нагоди втік. Повернувся до Києва, що на той час був окупований німцями. Приховавши походження, знайшов роботу на залізниці й одразу створив театральний гурток.
По війні П.Весклярова призначають до Волинського українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка. Тут актор служив до 1959р., зігравши багато цікавих ролей. Серед них – Микола Задорожній («Украдене щастя» І.Франка), Командор («Камінний господар» Лесі Українки), , Городничий («Ревізор» М.Гоголя)…
Працюючи в Луцьку, отримав запрошення зніматися в кіно. Переїхав до Києва. Виявив себе блискучим актором другого плану. Дядько Лев у «Лісовій пісні», дід Петрія у стрічці «Олекса Довбуш», пан Ректор («Вій»), батько Будулая («Циган»)…
Остання роль Весклярова в кіно – селянин у фільмі «Забудьте слово «смерть»», знятому на Одеській кіностудії в 1979р. На той час Петро Юхимович був уже широко відомий як Дідусь Панас із телевізора. Що, до речі, мало не тільки позитивний, а й негативний бік: Весклярова перестали запрошувати зніматися в кіно. Адже яку б роль йому не запропонували, народ бачив у акторові винятково «Дідуся Панаса».
Та це, мабуть, не головна причина, з якої Петрові Весклярову не пропонували головні ролі, й узагалі ролі на «головних» кіностудіях. Причина — майже фантастична. В СРСР, державі тотальної русифікації, актор Вескляров… практично не говорив російською мовою. Завжди – лише українською. На «мовні» питання відповідав жартома: «Я російську вивчити не можу»… У фільмах, де Вескляров усе ж знімався, його персонажів озвучували інші актори.
Колеги згадують Петра Юхимовича як людину дуже товариську, з чудовим почуттям гумору, жартівника й прекрасного оповідача.
Вже дорослі люди з ніжністю згадують оте його: «Спи, мій маленький, цить, і зайчик сіренький спить…»
Людина, яка все своє життя присвятила тому, аби покоління за поколінням дітей в Україні чули українську мову, слухали українські казки, долучалися України й ставали українцями. Людина, яка всім своїм життям довела, що й один вояк у полі - все одно вояк і все одно може сподіватися на перемогу. Навіть, якщо всі навкруги вважають українську "сельскім говором", якщо зневажають її та не розмовляють нею - він все одно виховує мільйони дітей таким чином, що вони люблять та розуміють українську.
Як згадували його колеги, коли одного разу в ефірі він закашляв, то на телебачення прийшло кілька вантажівок з листами-порадами, різними травами, ліками з усіх куточків України.
"Він приходив у вишиванках і йшов, не перевдягаючись. І це були всі його особисті вишиванки, не з костюмерної. Він був вірним українській культурі і мові, в житті говорив українською, і це відчувалось крізь екран.", - згадувала Тамара Стратієнко, народна артистка України.
Низький уклін та вічна шана. За все. За чудові казки, за милозвучність мови, за серпасті вуса та добру посмішку. Світлий та приязний, він став дідусем для всіх. У кожної української дитини був дідусь Панас! Світла пам’ять !
Олег Вишняков ©️
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.🟥⬛️
***
Петро́ Юхи́мович Вескляро́в, ім'я при народженні Пінхас Хаїмович Весклер (9 червня 1911, Тальне, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 5 січня 1994, Київ) — український актор і телеведучий. Заслужений артист Української РСР (1973). Більш відомий під творчим псевдонімом «Дід Панас».
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев