98- річна Лідія Степанівна пішки під обстрілами подолала близько 10 км, пройшла весь фронт, двічі падала — але дуже прагнула дістатися вільної української території
Вона йшла весь день, без їжі та води, декілька разів падала без сил і, як вона каже, «засинала». Трималася на двох палицях та «на характері». У розпал боїв пенсіонерка дивом залишилась живою та неушкодженою.
Будинок, який жителька Очеретиного будувала власними руками, зруйнували росіяни, а її рідні зазнали поранень. Надвечір втомлену пішохідку побачили на дорозі військові та передали групі поліції «Білий Янгол». Поліцейські відвезли жительку в шелтер для евакуйованих, де про неї піклуються.
Після «марш-кидку» Лідія Степан