ТИМ, ХТО У РАСЄЇ...
Звертаюсь до вас, сучі сини й дочки! Ті, що пихато з'їжджалися щоліта попити свіжого молока й пожерти молодої картоплі в батьківській хаті. Що звисока дивились на тих, хто сіяв, орав, зберігав...
Коли ж ви зрадили? Чи тоді, коли залишались паршивими прапорщиками? Чи тоді, аж тоді, коли записували своїх дітей руськими? Чи тоді, коли так поблажливо патякали про те, а що ми тут бачили...
А ти, офіцерня без гідности й чести , вивчена вбивати й не навчена совісти! Ти віддаєш честь прапору, який в аватарці виставляєш у день нападу на твою Вітчизну... А в тебе там ще жива мама, якій не поталанило вмерти до твоєї ганьби! Що ти думаєш...
Зреклися свого, а чужому ви не треба.
У нас
ТИМ, ХТО У РАСЄЇ...
Звертаюсь до вас, сучі сини й дочки! Ті, що пихато з'їжджалися щоліта попити свіжого молока й пожерти молодої картоплі в батьківській хаті. Що звисока дивились на тих, хто сіяв, орав, зберігав...
Коли ж ви зрадили? Чи тоді, коли залишались паршивими прапорщиками? Чи тоді, аж тоді, коли записували своїх дітей руськими? Чи тоді, коли так поблажливо патякали про те, а що ми тут бачили...
А ти, офіцерня без гідности й чести , вивчена вбивати й не навчена совісти! Ти віддаєш честь прапору, який в аватарці виставляєш у день нападу на твою Вітчизну... А в тебе там ще жива мама, якій не поталанило вмерти до твоєї ганьби! Що ти думаєш...
Зреклися свого, а чужому ви не треба.
У нас
Наш славний і рідний, найкращий у світі,
З тобою нам завжди затишно й світло.
Ти гарний господар і батько чудовий,
Даруєш турботу та море любові.
Спасибі за ласку, за руки умілі,
Що вмієш підтримати словом і ділом,
Що в рідному домі надійно та щиро,
Живи нам на радість у щасті та мирі,
Хай Бог милосердний з високого неба
Дарує усе, чого тобі треба,
А Матінка Божа - цариця свята -
Дарує щасливі і довгі літа.