Наш ВЕЛИКДЕНЬ - скорботний,
бо на часі - не свято.
Не на всіх після церкви чекатиме тато.
За скромним столом не
лунатиме сміх, бо мільйони
не будуть в домівках своїх.
Війна в Україні! І сліз не сховати:
тисячі українців не дожили до свята...
А скоро Великдень…та, бачиш, війна…
Так склалося з нами наразі
І плаче в куточку холодна весна
Їй гірко, як нам – бідоласі.
А скоро Великдень… і скоро свята,
Прийде золоте Воскресіння
А моя країна нестиме хреста-
Нестиме, заради спасіння
Стоятиме там серед чорних руїн
Заплакана… змучена… боса…
Гарматний в вухах колотитиме дзвін
І холод кривавий по косах
А скоро Великдень… для чого війна?
Для чого прострілені груди?
І ця – не по-людськи висока ціна
Безглуздим наказом від “юди”
А скоро Великдень…та, бачиш, війна…
Та, бачиш, у нас катастрофа…
Тепер у нас своя болюча ціна
Тепер у нас своя “голгофа”…
Аліна Войтенко
Світе, подивися!Господи, зійди!
Як катують хлопців виродки-кати!
Воїн бідний просить,божевілля,жах!
Кров тече невинна по страшних руках..
Відчинилось пекло,раша-сатана!
Де запхає руки,там завжди війна!
Діток згвалтували,бачить білий світ,
Голову відтяли...і кидає в піт..
І трясуться руки,щоб таке писати..
Господи Ісусе,як і ще благать??
Може світ і чує,та чомусь..мовчить,
Крик хлопчини"Больно.."в голові,гудить..
Що ми провинили,Господи скажи?
Просим тебе щиро,Ти нам поможи..
Бо тоді навіщо сотворив той світ?
І від того крику,знов кидає в піт..
Світлана Д.