ВІД СЕРЦЯ - ДО СЕРЦЯ:
ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА
МАМИНА ЛЮБОВ
Ще трішки сонця ніжиться на споді*-
Ось-ось і те проллється ген за край.
Поснули квіти в мами на городі -
Мого дитинства пелюстковий рай.
І опустили віченьки додолу -
Такі ясні, мов спалахи зірниць.
Ще на прощання сонну матіолу
Цілує сонця ніжний промінець.
Гойдає вечір лагідні лілеї,
Що повбирались в пишні пелюстки,
Неначе в плаття білосніжні феї
Пливе городець в пахощах п'янких!
Сповиті снами півники барвисті,
Мов немовлята в теплих пелюшках,
І цвіт півоній в росянім намисті
Колише вітру теплого рука.
Мій любий сховку, тихий і привітний,
Сюди вертаю ластівкою знов,
Де поміж квіті