Не на вид жу. Не лю ди.
На Берлінському фестивалі показали фільм української режисерки Оксани Карпович "Intercepted" (літер. - "перехоплене")
Півтори години перехоплених телефонних розмов російських "солдатів" з України з сім'ями. Цитати не всі точні до слова, але суть передаю найточніше.
«Мам, мені так сподобалося катувати! Я тобі можу розповісти, про які тортури я дізнався і в яких брав участь» (і розповідає. Вибачте — не можу повторити). — Синку, це нормально. Я б, якби туди потрапила, теж ловила б кайф, а як інакше?» Це без коментарів. ніякий коментар не виявиться адекватним почутому. У залі – шок. Тиша цілу хвилину після закінчення фільму. Потім зал встає та влаштовує овацію.
МИ НАМАГАЄМОСЬ ЖИТИ.
Комусь готувати.
Про щось говорити.
Слухати радіо.
Ніжно кохати.
Хай поганенько, але засинати.
Курити.
Хворіти.
І мити підлогу.
Любити.
Сварити. Йти на допомогу.
А потім – новини.
Чи вибух в повітрі.
Тривога.
Тривога.
І вимкнене світло.
І знову.
Ракети онлайн по країні.
Розтрощені стіни.
І вбитий будинок.
А потім.
Ненависть.
Кипить і клокоче.
На відео бачиш розгублені очі.
Читаєш.
Лютуєш.
І плачеш без спину.
За кожну в руїнах вцілілу людину.
За тих, хто на небо піднявся відразу.
За вікна, де квіти стояли у вазах.
За цю божевільну війну.
Без упину.
За кожну воєнного часу дитину.
Ти плачеш.
Але намагаєшся жити.
І ставити в вазу улюблені квіти.
Катерина Флекман
Вже кілька років не їм хліба (від мучного пливе талія), але люблю його до безпам’яті. Хліб полюбляє мій тато, особливо гречаний багет, мама обожнює солодкі грінки, донька – присолену булку з маслом. Удома в морозилці завжди зберігається пів батона, у фотоальбомі – болючі родинні спогади…
Моя баба Фелікса пережила голодомор одинадцятирічною дитиною, тож запам’ятала, як вдерлися комуністи й забрали зерно, городину, навіть чавун з борщем, який упрівав у печі. Цим не обмежились. Винесли сіялку, віялку, плуги, щоб не було чим садити. Позабирали відра, діжі, сокиру. Миски, казанки, торбинку з квасолею. Мати голосила й зиркала в бік захованої курки. Дядько з комісії швидко це просік, знайшов забит