Предыдущая публикация
Шановний пане президент.
Верніть той добрий документ. Де жінка жінкою була, не бомжувала, а жила. В 55 вона ж цвіла, а не обузою була. Та ж скільки можна нам терпіти? І скільки ж можна вам нагліти? Ви ж жінку - берегиню роду - запрягли, мов коня в підводу. Добавили пенсійний вік. Це жінка-мати, а не бик. Колись ішли в 55, робочий стаж був 25. Тоді ж була у всіх робота, була належная турбота. А в 56 - куди їй йти? Роботу гарну де знайти? Заводи всі попросирали, жінок усіх повиганяли. Два роки стажу не хватає, і все, і пенсії немає. У місті ще б куди не йшло. А у селі - одне село. Ще б очі й руки все б робили. А ноги - вже немає сили. Йдуть балачки про 63. Вже зовсім з розуму зійшли. Рівняються на заграниці. Так там жінки, як ті жарптиці! Якби вони, як ми пахали, давно б уже в гробу лежали. Шановний пане президент. Верніть жінкам отой момент. Де в 55 вона цвіла. Не бомжувала, а жила!
Следующая публикация
Нет комментариев