ПИСЬМО ВСЕМ УСТАВШИМ МАМАМ
Мама ведет маленькую дочь в школу, держа её за руку. В этот момент у неё в голове не перестают всплывать мысли о массе дел, которые нужно сделать: зайти в магазин за продуктами, убрать дом, приготовить еду. Ей изрядно надоели все эти бытовые задачи, которые приходится выполнять каждый день. Иногда так хочется, чтобы дочь поскорее выросла и смогла сама ходить в школу. Может быть, хотя бы тогда у мамы появится несколько свободных часов или они с мужем смогут несколько дней отдохнуть вместе. В семье также есть младший сын, который все время капризничает и плачет ночами. Ночи в последнее время стали казаться ей просто бесконечными, она просто мечтает об отдыхе хотя бы
Любі друзі!
Знайомтесь, цей усміхнений хлопчик на фото із розумними карими оченятами - Шепель Олександр. Він ще зовсім дитина - йому лише 10 рочків, він є учнем 4-В класу Конотопської ЗОШ № 5, який перебуває на індивідуальному навчанні. У перший клас Сашко пішов сам, але далі через хворобу отримав ускладнення: у нього хворі ніжки. Лікарі поставили хлопчикові такий діагноз - демієлінізіруючий енцефаломієліт, правобічний геміпарез, гостра десемінована демієнілізація.
Сашко - чудова дитина для батьків. Це сміливий, життєрадісний та сильний духом хлопчик. Розуміючи, що він не може ходити, Олександр не втрачає надій і щиро посміхається усьому наперекір. Навіть цікаво, звідки ж удитини береться с