Святий Миколаю, не хочу дарунків,
Я зовсім не хочу того, що колись -при
Отих загадкових, красивих пакунків...
Я хочу, щоб мрії про інше збулись.
Закрий наше небо своїми руками,
Щоб вражі ракети не падали знов...
Щоб син повернувся скоріше до мами,
Щоб тут, в Україні, розквітла любов...
Лікуй наші рани... бо їх не злічити,
В окопи холодні неси теплоту...
І дай нам терпіння усе пережити,
Спини, якщо можеш, цю кляту війну!
Прийди до малят, що лишились без мами,
Й до тих, чий татусь не вернувся з війни...
Візьми їх в обійми святими руками,
Щоб дотик батьківський відчули вони...
Святий Миколаю, не хочу дарунків,
В нас інші бажання в ці темні часи -
Ти замість отих загадкових пакунків
Нам мир
Прокидаєшся ранком
Годуєш кішку
А сусід випускає шістдесят ракет
Читаєш новини
Прибираєш ліжко
Цей ранок – це твій лотерейний білет
Та в небі працюють крилаті боги
Зупиняють смертельні, ракетні дощі
І коли десь протяжно співають тривоги
Наші боги тримають щити і мечі
Просинаєшся ранком
Годуєш кішку
А сусід випускає шістдесят ракет
І ти дякуєш тим, хто цим ранком не в ліжку
А дарує тобі лотерейний білет
(c) Катерина Флекман