Ніколи не нервуйте через прості речі, такі як робота, домашні справи.
Навіть якщо все йде не за вашим планом, ті емоції які ви витратите в негативний бік
нічого хорошого вам не принесуть...
Просто живіть... зустрічайте світанки, спілкуйтесь з найдорожчими, пийте каву....
Життя таке коротке …
Бережіть себе!
Ущент спаплюжена весна,
Вже відцвітає в Україні.
Коли закінчиться війна?
Цього ніхто не знає нині.
Навали хвилі вогняні,
Накочуються знову й знову.
І відлік днів на цій війні,
Тепер календарів основа.
Та на майбутнє стане сил,
Тримаймось, Україно-ненько!
Гаї, діброви та ліси…
Усі вони тепер "зеленка".
І кожен кущ тепер редут,
І нищить ворогів-ординців
Загинуть, зникнуть саме тут,
Бо люті вже по самі вінця!
На жаль у нас не мирне небо, в очах і на душі печаль, надіємось лише на себе, довіра владі нуль, на жаль...
На жаль щодня зростають ціни, для спекулянтів фестиваль, а десь летять ракети й міни, гинуть щодня сини, на жаль... Несправедливість майже всюди, тривожно дивимося вдаль, поки покращення не буде, війна жахлива йде на жаль...
Закохайся ти в цю мить.
Ця мить і є твоє життя.
Воно якось так швидко мчить,
Не втрачай це відчуття.
Відчувай, цей безмежний світ,
Бо ж для тебе він існує.
Та й не переривай політ,
Бо твій зріст того вартує.
Полюби це небо, квіти,
Полюби це сонце й вітер.
І не думай навіть скніти,
Бо не тільки тобі гірше.
Дякуй Богу, за терпіння,
Дякуй Сонце, за тепло.
Бо ж ми всі його творіння,
Хай відводить від нас зло.
Если хочешь понять человека,
То не слушай, что он говорит.
Притворись дождем или снегом
И послушай, как он молчит.
Как вздыхает и смотрит мимо?
Что улыбку рождает в нем?
Посмотри, каков он без грима,
С которым мы все живем.
Наблюдай, как он входит к детям,
К людям страждущим, старикам...
И хотя бы на миг на свете
Попытайся и стань им сам!
Не старайся быть хуже, лучше,
Без оценки смотри сейчас:
Прямо в сердце его, прямо в душу,
Прямо в бездну далеких глаз!
Если хочешь понять другого,
В глубь иди тогда, не вовне.
Не всегда стоит верить слову,
Часто истина — в тишине.