Предыдущая публикация
Славний Нікополь - вічний "300".
Героїчне незламне місто,
Що живе під ракеtним свистом,
Як хоробра жива мішень.
Самобутнє й колись барвисте,
Хоч як дико у грудях тисне,
На своєму стоїть зумисне
Й щиро вірить в наступний день.
Скільки ж мужності в ньому й сили.
Він постійно від диму сивий.
Зі sнарядів хронічна злива
Нищить Нікополь день за днем.
Сльози попіл, на жаль, не змили.
Скільки в серці його загиблих...
Та який він усе ж красивий
І під сонцем, і під дощем.
Хай так швидко, як це можливо,
Прийде Мир як жадане диво,
Щоб не бігли в підвал лякливо
Люди виснажені украй.
Хай скінчиться ракеtна злива.
Хай повітря не буде сиве.
В перемозі хай буде сила,
Й буде в Нікополі розмай!
Богдана Казанжи
Следующая публикация
Нет комментариев