Славний Нікополь - вічний "300". Героїчне незламне місто, Що живе під ракеtним свистом, Як хоробра жива мішень. Самобутнє й колись барвисте, Хоч як дико у грудях тисне, На своєму стоїть зумисне Й щиро вірить в наступний день. Скільки ж мужності в ньому й сили. Він постійно від диму сивий. Зі sнарядів хронічна злива Нищить Нікополь день за днем. Сльози попіл, на жаль, не змили. Скільки в серці його загиблих... Та який він усе ж красивий І під сонцем, і під дощем. Хай так швидко, як це можливо, Прийде Мир як жадане диво, Щоб не бігли в підвал лякливо Люди виснажені украй. Хай скінчиться ракеtна злива. Хай повітря не буде сиве. В перемозі хай буде сила, Й буде в Нікополі розмай! Богдана Казанжи
Голда Меїр Якщо ви хочете побудувати ту країну, куди повертатимуться її сини та дочки, якщо ви хочете побудувати країну, звідки виїжджатимуть тільки в сезон відпусток, якщо ви хочете побудувати країну, яка не матиме почуття страху за майбутнє, то зробіть лише два кроки: 1. Прирівняйте корупцію до зради Батьківщини, а корупціонерів — до зрадників, аж до сьомого коліна. 2. Зробіть три професії найоплачуванішими і найшанованішими. Це — військові, вчителі та лікарі. 3.І найголовніше — працюйте, працюйте і працюйте, бо ніхто, крім вас, не захистить вас, ніхто не нагодує вас, крім вас самих, і ваша країна потрібна тільки вам і більше нікому. Коли це стане не просто словами і простим гаслом, а стан