Дорогі громадяни!
75 років тому ми здобули перемогу над нацизмом. Знадобилося ще 46 років, щоб ми здобули незалежну Українську державу. І сьогодні вже шостий рік поспіль ми її захищаємо.
Понад сім мільйонів українців у складі Антигітлерівської коаліції протидіяли нацизму як на рідній землі, так і на різних континентах планети. Без сумніву, людський подвиг не має паспорта. Але внесок українців у перемогу над нацизмом – величезний. І сьогодні ніхто не може приватизувати перемогу. Говорити, що вона могла статися й без українців. Ми не повинні цього забувати, соромитися та дарувати комусь подвиги своїх українських героїв.
Сьогодні я оголошую про проект меморіальних символів. У межах нього
34 роки тому на українській землі сталася трагедія планетарного масштабу – аварія на Чорнобильській АЕС. У цей день ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю героїв, які врятували майбутнє від радіаційної небезпеки й відійшли у вічність. Глибока шана ліквідаторам.
У зв’язку з карантином сім’ї опинилися в умовах соціального дистанціювання, самоізоляції, закриття шкіл і садків. Багато хто з нас відчуває стрес – і не тільки через переживання за здоров’я, але й через раптову необхідність на багато днів залишитися вдома в компанії невгамовного малюка. Я розумію, як важко дитині всидіти вдома хоча б день, а батькам – знайти чим її зайняти та ще й встигати виконувати в цей час свою роботу. У такому режимі ми вже майже місяць.
Стрес при цьому відчуваємо не тільки ми, дорослі, а й наші діти: домашня ізоляція й відсутність контактів та ігор з однолітками викликає у малечі тривогу. Дітям часто важко зрозуміти те, що вони чують від батьків та бачать по телевізо