Сергій Ірза
Ах, скільки раз я жіночку ліпив,
Ліпив фігуру, руки, ноги, груди...
Як Бог обожнював, те зліплене любив,
Нехай, казав, кохання в ній, не вбуде!
Нехай, казав, кохання в ній, не вмре,
Я стільки жіночок повиліпив із глини!
Та лише Бог все знає наперед,
Він не одружений… – строгий він був до сина!
Що не одружений, про щось ото говорить?
А він же Бог, бо міг жеж вибрать пару!
Мабуть, «хльобнув» … - він Бог, він не повторить,
Я розумію – злий…, нам вібрав кару!
Він баб на нюх не зміг переносити,
А в мене жеж, на нюх одна надія!
19/12/2012 – авторський переклад 30.04.2024
НА НЮХ НАДЕЖДА
Сергей Ирза
Ах, сколько раз я женщину лепил,
Лепил фигуру, руки, ноги, груди…
Лепил, как Бог, потом боготворил,
Пусть, говорил, любовь в ней не убудет!
Пускай, шептал, любовь в ней не умрёт,
Я стольких женщин вылепил из глины!
Но только Бог всё знает наперёд,
Он не женат – он правильный мужчина!
Что не женат, о чём-то говорит?
А он ведь Бог, ведь мог же выбрать пару!
Видать, «хлебнул» … - уж очень ядовит,
Могу понять, да, злющий он недаром!
Он баб на нюх не смог переносить,
А у меня ж, на нюх одна надежда!
19/12/2012
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев