НА НЮХ НАДІЯ Сергій Ірза Ах, скільки раз я жіночку ліпив, Ліпив фігуру, руки, ноги, груди... Як Бог обожнював, те зліплене любив, Нехай, казав, кохання в ній, не вбуде! Нехай, казав, кохання в ній, не вмре, Я стільки жіночок повиліпив із глини! Та лише Бог все знає наперед, Він не одружений… – строгий він був до сина! Що не одружений, про щось ото говорить? А він же Бог, бо міг жеж вибрать пару! Мабуть, «хльобнув» … - він Бог, він не повторить, Я розумію – злий…, нам вібрав кару! Він баб на нюх не зміг переносити, А в мене жеж, на нюх одна надія! 19/12/2012 – авторський переклад 30.04.2024 НА НЮХ НАДЕЖДА Сергей Ирза Ах, сколько раз я женщину лепил, Лепил фигуру, руки, ноги, груди… Л
ДУМКА ДУРНА Сергій Ірза Так, я знав, що ви мною грали - Те, що любите, вдаючи, Вибачалися, знову зраджували, Знов вибачалися, благаючи! Говорили, душа не на місці, Цього разу востаннє, всерйоз, Що мужик я і боргу, і честі, Мушу вірити щирості сльоз! Що найкращий з усіх, кого знали..., Ну, а я: сплю з брехнею вночі ... - Так, я знав, що ви мною грали. Те, що любите, вдаючи! Думка дурна: повернути б колишнє... 07/03/2012 – авторський переклад 29.04.2024 МЫСЛЬ ДУРНАЯ Сергей Ирза Да, я знал, что вы мною играли - То, что любите, делая вид, Извинялись, опять изменяли, Говорили, что сердце болит! Говорили, душа не на месте, Говорили, что стыдно всерьёз, Что мужчина я долга и чести, Зря, н
МИ ШАНСИ СВОЇ УПУСКАЛИ НЕ РАЗ Сергій Ірза Ми шанси свої упускали не раз. А, може, то зовсім чужі були шанси? Але, ми, зрівнявшись, всі тиснули газ, І рвали вперед, не вникая в нюанси! І лише на рідких півстанках доріг, Коли від туги розривало аорти, Ішов випадковий, на згадку, поріг, Де доля з душею робили аборти! І вічно копаючись в мрії про те, Ми тихо впадали і в стреси, і в транси, Вбивали в собі лиш думки про одне: А може, то дійсно, були наші шанси? 12/05/2009 МЫ ШАНСЫ СВОИ УПУСКАЛИ НЕ РАЗ Сергей Ирза Мы шансы свои упускали не раз. А, может, то вовсе и не были шансы? Но мы, поравнявшись, давили на газ, И рвали вперёд, не вникая в нюансы! И лишь на глухих полустанках дорог, Ко
МИ СВІТЛО, й МИ ТЕМРЯВА Сергій Ірза Ах, скільки залишених нами подруг, Ах, скільки ж є кинутих нас на дорозі... Відходить любов, замикається круг, Ми знову чужі обтираєм пороги. Ми знову чужі обтираєм кути, І ліжка чужі, чужі груди, коліна …, Бажая до сонця дістатись з пітьми, Від лиха щоб там не залишилось й тіні. Щоб там, де вчора вирувала зима, Розцвів навесні білий проліск з під снігу, Ми знов обтираєм чужії дома, Бажая продертись крізь зламану кригу. Ми світло, й ми темрява – що комусь на роді! 05/04/2013 – авторський переклад 29.04.2024 МЫ СВЕТ, и МЫ ТЬМА Сергей Ирза Ах, сколько оставленных нами подруг, Ах, сколько же брошенных нас на дороге… Уходит любовь, замыкается круг, М