В ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ НА МАЙДАНІ. Мамо, не плач. Я повернусь весною.У шибку пташинкою вдарюсь твою.Прийду на світанні в садок із росою,А, може, дощем на поріг упаду.Голубко, не плач. Так судилося, ненько,Вже слово, матусю, не буде моїм.Прийду і попрошуся в сон твій тихенькоРозкажу, як мається в домі новім.Мені колискову вже ангел співає I рана смертельна уже не болить. Ти знаєш, матусю, й тут сумно буваєДуша за тобою, рідненька, щемить.Мамочко, вибач за чорну хустину За те, що віднині ти будеш сама. Тебе я люблю. I люблю Україну.Вона, як і ти, була в мене одна.