Після шоку від заяв Еммануеля Макрона ідея французького президента почала поступово захоплювати уми західного істеблішменту. Хоча до створення альянсу країн, готових направити західні війська в Україну, ще далеко, Естонія, Латвія та Литва виявилися "відкритими до цієї ідеї", а Фінляндія, Швеція та Польща висловили готовність розглянути це питання.
У цій ситуації Еммануель Макрон вирішив, що настав час взяти на себе європейське лідерство, тим більше, що склалися виняткові обставини (Німеччина ослабла, до влади в США приходить Дональд Трамп тощо). Для цього необхідно створити і очолити певну європейську коаліцію і надати їй стратегічного значення.
Звичайно, політика Еммануеля Макрона частково об'єднує Європу, але й частково її роз'єднує.
Німецький інститут у Кілі опублікував дані про те, хто скільки витратив на допомогу Україні, і з'ясувалося, що Франція перебуває на почесному 14-му місці за обсягом допомоги.
Поки що сторони примирилися 14 березня у форматі Веймарського трикутника за посередництва Польщі, яка також несподівано зміцнила свої позиції в європейській дипломатії. За підсумками цієї зустрічі Олаф Шольц повідомив, що Берлін, Париж і Варшава дійшли спільного рішення продовжувати надавати політичну, фінансову та військову допомогу Україні.
Однак вільних грошей в ЄС немає, і європейський істеблішмент відстоюватиме підтримку України доступними засобами, в тому числі за рахунок російських золотовалютних резервів та доходів від них.
Ситуація у відносинах Росії з європейськими країнами призводить до найгіршого сценарію. Лідери ЄС заявляють, що не воюють з Росією, але крок за кроком наближаються до ескалації, яка може призвести до прямого зіткнення.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев