Предыдущая публикация
Дівчата не КУРІТЬ
При згорянні тютюну утворюються основний і додатковий потоки диму. Основний потік формується під час затягування диму, що проходить через все тютюновий виріб, вдихається і видихається курцем. Додатковий потік утворюється димом, що видихається, а також виділяється між затяжками в навколишнє середовище з обвуглюється частини сигарети (цигарки, трубки і т.п.). Більше 90% основного потоку складається з 350-500 газоподібних компонентів, особливо шкідливими з яких є окис та двоокис вуглецю. Іншу частину основного потоку представляють тверді мікрочастинки, що включають різні токсичні сполуки. Зміст деяких з них в димі однієї сигарети наступне: окис вуглецю - 10-23 мг, аміак - 50-130 мг, фенол - 60 - 100 мг, ацетон - 100-250 мкг, окис азоту - 500-600 мкг, ціаністий водень - 400 - 500 мкг, радіоактивний полоній - 0.03-1.0 НК. Основний потік тютюнового диму утворюють 35% згорає сигарети, 50% йдуть у навколишнє повітря, складаючи додатковий потік, від 5 до 15% компонентів згорілої сигарети залишається на фільтрі. У додатковому потоці окису вуглецю міститься в 4-5 разів, нікотину і смол - в 50, а аміаку - в 45 разів більше, ніж в основному!
Таким чином, як це не парадоксально, в навколишнє курця атмосферу потрапляє токсичних компонентів у багато разів більше, ніж в організм самого курця. Саме ця обставина зумовлює особливу небезпеку пасивного або "примусового" куріння для оточуючих. Ще недавно нікотин вважали самим токсичною речовиною тютюнового диму, але в результаті більш точних досліджень встановлено, що за токсичністю радіоактивні ізотопи тютюнового диму перевищують нікотин. Людина в Киеве, що викурює пачку сигарет на день, отримує дозу радіації, в 3.5 рази більшу, ніж біологічно допустима; ті ж 20 сигарет (пачка) в день дають таку ж дозу радіації, як 200 рентгенівських знімків. Радіоактивні ізотопи мають підступну властивість накопичуватися в організмі, у зв'язку з чим радіоактивний фон організму кращого в 30 разів вище, ніж у некурящого. При вдиханні тютюнового диму радіоактивні частинки осідають глибоко в легенях, розносяться потоком крові по організму, осідаючи в тканинах печінки, підшлункової залози, лімфатичних вузлах, кістковому мозку і т.д.
Захисні заходи, що приймаються організмом для відновлення гомеостазу, дозволяють частково видалити радіоактивні речовини, як і деякі інші, але паління сигарет "одна за одною" чи перебування в накуреному приміщенні - пасивне куріння - зводять ці зусилля до нуля. Радіоактивні ізотопи знаходяться в організмі від кількох місяців до багатьох років, будучи джерелом радіації, яка викликає процеси Муто і канцерогенезу. Якщо канцерогенні властивості радіації можуть проявитися вже за життя самого курця, то мутації виявляються через покоління, через десятиліття. Окис вуглецю (чадний газ) є дуже токсичним компонентом тютюнового диму.
Механізм патогенної дії окису вуглецю досить простий: вступаючи в зв'язок з гемоглобіном, окис вуглецю утворює з'єднання карбоксигемоглобін. Він перешкоджає нормальній доставку кисню до органів і тканин, в результаті чого розвивається хронічне кисневе голодування. Особливо шкідливий вплив надає окис вуглецю на організм вагітної жінки, зародок і плід. Окис вуглецю (чадний газ) також негативно впливає на хворих з ішемічними ураженнями серця, головного мозку та інших органів, нерідко провокуючи загострення. Звідси і результати: рівень смертності від ішемічної хвороби серця у курящих у п'ять разів вище. Нікотин - алкалоїд, що міститься в листі і стеблах тютюну. При курінні вдихається з димом, через легені потрапляє у кров `яне русло, долає гематоенцефалічний бар'єр і через кілька секунд потрапляє в центральну нервову систему.
Інший точкою прикладання дії нікотину є вегетативні ганглії. В останні роки в організмі людини виявлені специфічні рецептори, що сприймають ендогенний (який виробляється в організмі в мікрокількостей) і екзогенні (курильних - димової) нікотин. При дії на специфічні рецептори нікотин виявляє свої наркотичні властивості, при неодноразовому курінні викликає тютюнову залежність. Вплив нікотину на вегетативні ганглії і ЦНС двофазне: нетривале збудження переходить у тривалий і виражене гальмування (при дії нікотину в малих дозах переважає збудження, при великих - Гальмування).
Результат впливу нікотину на організм - підвищення кров'яного тиску, тахікардія, можуть відзначатися екстрасистолія, пароксизмальна тахікардія і напади стенокардії.
Прийнято вважати, що смертельна для людини доза нікотину міститься в сигаретах 20-25 (!). Курці не вмирають від такого або більшої кількості сигарет лише тому, що викурювання їх розтягнуто в часі. Аміак і тютюновий дьоготь (смоли) при згоранні тютюну потрапляють у трахею, бронхи і легені. Аміак розчиняється у вологих слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, перетворюючись на нашатирний спирт, що дратує слизову оболонку і викликає її підвищену секрецію. Підсумок постійного роздратування - кашель, бронхіт, підвищена чутливість до запальних інфекцій та алергічних захворювань. Причому, поряд із самим курцем, страждають і "примусові" курці: вони отримують величезну дозу шкідливих речовин.
Тютюнові смоли (дьоготь) проходять через легені, частково осідаючи, у кількості до 1 кілограма на рік. Вони фарбують легкі і мокротиння в брудно-коричневий колір. Суть питання не стільки в кольорі, скільки в тому, що поряд з баластними в смолах міститься найнебезпечніший канцероген - бензпірен, під впливом якого курці захворюють на рак верхніх дихальних шляхів у 10 разів частіше, ніж некурящі. Крім вищевказаних, тютюновий дим містить ще безліч компонентів, які у своїй сукупності завдають колосальної шкоди здоров'ю. Куріння до тих пір є особистою справою курця, його індивідуальної шкідливістю, правом свободи вибору, поки видихається їм дим і / або дим тліючої сигарети не вдихають оточуючі його люди. Якщо він курить будинку - страждають родичі, якщо в громадському місці або на роботі - токсичний вплив диму розповсюджується на оточуючих.
Токсична дія на організм пасивного куріння відомо давно. Курець із сигаретою, що розповсюджує тютюновий дим, змушує не курить, що знаходиться з ним в одному приміщенні, пасивно палити, хоче він того чи ні. Спочатку вважали, що тютюновий дим робить на некурящих лише подразнюючу дію в тому сенсі, що у них запалюються слизова оболонка носа і очей, відзначалася сухість у роті. У міру накопичення інформації ставало ясно, що не палять, що живуть або працюють разом з курцями, по-справжньому піддають ризику своє здоров'я.
Следующая публикация
Нет комментариев