Звили давно гнізда лелеки
І близькі мої стали далекими
Вклеєні фото на пам’ять
В наступний альбом
Хлібом одним ситі й напоєні
Часом болять рани загоєні
А кому мало як завжди
Сидять за столом
Дайте нам бути такими, якими ми є
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак
Дайте нам бути такими, якими ми є
Тому, хто чує давно вже все ясно й так
Зайві слова кимось та й сказані
Вільні думки недопоказані
Пальці стискають метал
А мовчить мікрофон
Тайни давно стали відомими
Друзі чомусь стали знайомими
Всі хочуть встигнути сісти
В останній вагон
Веселі, брате, часи настали
Нове майбутнє дарує день!
Чому ж на небі так мало сонця стало,
Чому я далі пишу сумних пісень?
Веселі, брате, часи настали
Ми наближаємось до мети!
Чому ж тоді я шукаю іншу стежку
Чому я далі з ними не хочу йти?
Веселі, брате, часи настали
На грудях світить нам слави знак!
Нам очі ніжно закрили, губи медом змастили,
Душу кинули просто так...
Душа прокинулась, та й питає
Сама у себе – чому одна?
Немає в кого спитати – золото замість тата
Замість мами – глуха стіна.
І тихо, тихо навколо стало...
Кудись поділися голоси...
Часи веселі настали, нас лишилось так мало,
Ну їх, брате, такі часи!
Та нам з тобою своє робити,
Відкрити очі і далі йти!
І зуби сильно стисну