Олександр ІрванецьСУБОТА, 5 БЕРЕЗНЯ
З міста, що ракетами розтрощене,До усього світу прокричу:Цього року у Неділю ПрощенуЯ, здається, не усіх прощу!
Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!Та у пеклі цих страждань-терпіньВсе ж стоїть золотоверхий Київ,Буча, і Гостомель, і Ірпінь.
Ми усе здолаємо і вистоїм!Потім ще і рештки приберемТих усіх, котрі були тут присланіВузькооким лисим упирем.
З вами й я і вистою, й вцілію,Як у землю рідну міцно впрусь.Я ніколи не прощу Росію....Чом відводиш очі, Білорусь?