Дощу дай, Боже, тепла дай, Боже!
Плодися, земле, – Христос поможе.
Та не дай, Боже, гроз, ураганів,
Засух, розрухи, війни, вулканів.
Зерно посіяв – роди, пшениця,
Ячмінь і жито – всяка пашниця.
Доглянь уважно – пожертвуй снами –
Не заростають хай бур’янами.
Зерно дозріло – треба косити:
Будем багаті, будемо ситі!
Хліб уродило, цілюще зілля –
Будем з піснями, будуть весілля.
Будуть весілля – з’являться діти.
Як не пишатись, як не радіти.
Діти – основа міцності, слави.
А будуть діти – буде й держава.
Щоби розквітла, як цвіт калини,
В дружбі, в злагоді вся Україна!
У дружбі жити усім народам,
Хай буде воля, мир і свобода!
Щоби планета не знала крові,
Будьте щасливі, будьте здорові!
Пошли нам
А я люблю, коли сміються діти,
Коли на личку радість виграє.
А усмішка ясним промінням світить...
І в цьому мудрість виховання є.
Коли любов’ю сповнене сердечко,
Турботою за маму й татуся.
Й за тих, хто поруч, далі й недалечко.
У тому мудрість виховання вся.
Коли дитина змалку розуміє,
Що від любові розпочався світ,
Добро і злобу розрізнити вміє
І має доброту з маленьких літ
В своїй душі і наміри хороші,
А світло серця людям роздає
Від щедрості людської, не за гроші...
От в цьому мудрість виховання є.
(автор Надія Красоткіна)