Будь ЖЕНЩИНОЙ, проблемам вопреки... Назло врагам, завистникам, и слухам... И пусть в беде не подадут руки... Тоскливо будет и безумно туго... Будь ЖЕНЩИНОЙ до кончиков волос... Пусть даже упадешь, ты, на колени... Вставай, иди, не вздумай вешать нос... Пусть знают, ты БОГИНЯ... без сомнений. И даже если хочется завыть... Ты стисни зубы, гордо улыбаясь... Скажи- «ЖИЛА, ЖИВУ и БУДУ ЖИТЬ...» Счастливой буду и не сомневаюсь... ТЫ ЖЕНЩИНА - дарящая любовь... И жизнь дающая, грядущим поколеньям... Будь ЖЕНЩИНОЙ, а значит будь собой.... И лишь пред БОГОМ преклоняешь ты колени... Людмила Щерблюк
Как хорошо, когда нас любят...
Когда нас ценят, берегут...
И поцелуем утром будят...
И ни за что не предадут...
Когда при жизненных навзгодах
подставят крепкое плечо...
Вот это и зовётся счастьем...
Желаю каждому его.
Настане день, коли війна закінчиться, Розквітнуть відбудовані міста, Лише до дому більше не повернуться Хто назавжди полинув в небеса. Вони нас, із небес охороняють, В молитвах щирих, душі їх живуть! За мир в країні, Бога всі благають, Помилуй Україну молимо Господь! Наші всі рідні поряд, завжди з нами, І відчувають наш, нестерпний біль. Війна нам нанесла болючі рани, Жорстоко в них засипавши нам сіль. Небесні янголи,просимо вас щиро, Війну в країні рідний, зупиніть!! Хай українці,житимуть знов вільно. Душа від щастя, піснею бринить!! @ Наташа Кищенко 24,01,2024.
Воздай Господи, всем по заслугам, причастным в этой войне. Всем тем, кто планировал эту войну, кто оплачивает ее, тех кто стоит за спинами политиков. Воздай им Господи, за всех убиенных, за слезы матерей, за убитых детей, за нерожденные поколения. Пусть они на себе почувствуют весь ужас этой войны. Аминь! Змилуйся, Боже… Щоденні новини… Ранять сильніш, аніж гострі ножі. Ворог вбиває народ України Це не війна, Боже… Це геноцид… Нищить міста… Гинуть діти… родини… Янголи змучені вже до межі… Тривога лунає… Ми знов на прицілі... Хтось виживе - щастя… А хтось знову ні… Вірую, Боже… Настане розплата… Нелюдам-вбивцям за все воздаси... За біль, що ніколи не виплаче мати... За муки й тортури… І зрад