З роками стишую ходу, Все більше хочеться мовчати, У тиші спокій віднайду, Люблю з собою розмовляти. І не важлива думка тих, Які мене не розуміють. Люблю я щирих і простих, Ну і дітей, бо діти гріють. З роками змінюється смак, Вже незручне не одягаю, І не хвилює аж ніяк, Що в стару сукню не влізаю. Гучні розмови не люблю, Де один одного не чують. Якщо не хочу, не зроблю, Мене примушення дратують. Комусь я стала незручна, Можливо декому й погана. Хіба є в тім моя вина?! Комусь я добра, мила й гарна! В житті багато що було. Як довго я жила для інших... То леденіло, то пекло, З роками я ставала інша. Все більше й більше я мовчу, Хоча люблю поговорити... Життя сторінки нові вчу, Й переосмислюю п
Это уже результаты замены Шойгу или еще нет?
Когда обязательно прилетит ответка, «Града» там уже не будет, зато гражданских машин будет достаточно. Обвинят конечно же Украину, а на жертвы всем давно наплевать.