Я засадив би землю всю садами,
Щоб зацвіли чарівно навесні.
Засіяв би всі пустирі квітками,
Щоб гарно пахли квіти чарівні.
Щоб не було незораного поля,
А колосився хліб із краю в край.
Щоб у людей була щаслива доля,
І був завжди високий урожай.
Щоб розквітали яблуні і груші
І мирне небо на землі було.
Щоб у людей добріші стали душі
І випромінювали в світ тепло.
Давайте, люди, братися за діло,
Щоб враз розквітла садом вся земля
І в рідній Україні посвітліло,
Й заколосились радістю поля.
Бо хто ж це зробить, як не ми із вами?
Невже ж ми збайдужіли до землі?
Прикрасьмо землю рідненьку лісами
Й самі собі ми будем королі,
Царі, господарі у ріднім краю.
Щоб наша Україна зацвіла.
То ж способу я інш
Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль ведуть дороги в світ.
І найдорожча рідна мова —
Джерельцем радісно дзвенить.
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить.
Усе найкраще і єдине,
І радощі усі, й жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на землі!
__Надія Красоткіна __