Святий Миколаю, не хочу дарунків,
Я зовсім не хочу того, що колись -
Отих загадкових, красивих пакунків...
Я хочу, щоб мрії про інше збулись.
Закрий наше небо своїми руками,
Щоб вражі ракети не падали знов...
Щоб син повернувся скоріше до мами,
Щоб тут, в Україні, розквітла любов...
Лікуй наші рани... бо їх не злічити,
В окопи холодні неси теплоту...
І дай нам терпіння усе пережити,
Спини, якщо можеш, цю кляту війну!
Прийди до малят, що лишились без мами,
Й до тих, чий татусь не вернувся з війни...
Візьми їх в обійми святими руками,
Щоб дотик батьківський відчули вони...
Святий Миколаю, не хочу дарунків,
В нас інші бажання в ці темні часи -
Ти замість отих загадкових пакунків
Нам мир у т
Є одна з найголовніших причин чому у русні не вийде нас залякати своїми ракетами та дронами..
В нас є те, чого їм бракує і що вони ніколи не зрозуміють. Це непохитність характеру, незламний дух та жага до волі!!!
Завило серце, ой як виє...
І через крик його вже не закриєш...
Нестерпно важко закриватись в болю...
І божеволіти в гіркій недолі...
Завило серце... розпачем розбите...
І як тепер... як все це пережити?
Коли руїна дому... де була сім'я
І розірвалось серце, як рідні тіла...
Завило серце... болю повні груди...
Та гірко на що здатні люди...
Старий собака виє на руїнах
І співчуттями плаче Україна...
Ридає батько... серце розірвалось:
Дружини і дітей умить не стало...
Собака, як людина, завиває...
Бо вже ні дому, ні сім'ї немає...
Людина часом схожа на тварину
І як таких витримує земля?
Якщо людина убива людину -
То в ній нічого людського нема...
30.09.2022 Halyna Kuntso