Ось і кінець…Думкам немає
місця.
Останній кадр…І кінчиться
кіно.
Який вже день твоїх чекаю
вістей,
А їх чомусь не було так
давно…
А їх чомусь шукаю й не
знаходжу.
Німі гудки – мовчить твій
телефон.
Ця німота…Я більше так
не можу.
Вона мене взяла у свій
полон.
І ця війна…Щоб ти була
проклята!
Віддай назад чужих
чоловіків.
Десь там дочка свого
чекає тата.
А я чекаю лиш твоїх
дзвінків.
А я чекаю і пишу в
нікуди.
Душа моя тобою все ж
живе.
А серце б’ється у
гарячих грудях
І відчуває подумки тебе…
Ось і кінець…Думкам немає
місця.
Останній кадр…І кінчиться
кіно.
Який вже день твоїх чекаю
вістей,
А їх чомусь не було так
давно…
А їх чомусь шукаю й не
знаходжу.
Німі гудки – мовчить твій
телефон.
Ця німота…Я більше так
не можу.
Вона мене взяла у свій
полон.
І ця війна…Щоб ти була
проклята!
Віддай назад чужих
чоловіків.
Десь там дочка свого
чекає тата.
А я чекаю лиш твоїх
дзвінків.
А я чекаю і пишу в
нікуди.
Душа моя тобою все ж
живе.
А серце б’ється у
гарячих грудях
І відчуває подумки тебе…