Світлій пам'яті О.
Пам'ятаю мамо,як були малі,
очі твої добрі й коси золоті.
Як ти нас ростила,все віддаючи.
Як за нас молилась,Бога просячи.
Як я виріс,мамо,забрало життя
з рідного порогу в нове майбуття.
Як випроводжала з слізьми на очах,
як ти все чекала вісточки від нас.
Як я повертався в рідний серцю дім,
а ти зустрічала на порозі в нім.
Як з'явилась в тебе перша сивина,
а ти ще красива й молода була.
Замело снігами стежку в милий дім.
Вже й тебе немає на порозі тім .
Твоє щире «Сину»,посмішку твою,
все життя за тебе Богу дякую..
Ф.М. 22.01.2017р.
Щастя - це коли ти живеш сам по собі, нічого не змінюючи, а інша людина - так само,просто поруч..А потім ви лягаєте в одне ліжко, а там так тепло і затишно. І можна лягти йому на груди і під стук його серця просто засопіти сонно. А іншою мужньою рукою тебе зверху накриють від всього - злих людей,штормів, землетрусів і падаючих метеоритів..
Попри 20-градусний мороз за вікном я не змогла пропустити нічну Різдвяну Літургію ,бо саме вночі вона по-своєму колоритна і особлива ..дві години промайнуло як хвилина.Добре змерзнувши,проте з радістю і чудовим настроєм .Хоч попередній рік був для мене досить непростим,та саме ось в такі хвилини ти розумієш,що тобі є за що дякувати Богу..За мирне небо над головою та за своїх рідних.За тих недобрих людей,яких Він забрав з мого життя і за тих хороших ,яких подарував.За ту людину,яка стала несподівано дуже близькою і рідною,за її підтримку у всьому та мудрі поради,і за те,що вона нехай не завжди фізично,але морально поруч.В таке світле Свято хочеться побажати кожному найголовнішого -це душевн