Добрий вечір, я з України,
Із тієї, друзі, країни,
Де ще вчора ми горя не знали,
Говорили, сміялись, кохали,
Укладали малечу до ліжка,
Приміряли плаття й босоніжки,
Бо вже скоро весна, а там літо,
Море, сонце, гори і квіти.
Ось-ось з вирію ждали лелеку,
В мріях так забігали далеко.
Дітям на ніч казку читали,
ЗНО й випускного чекали ..
Добрий вечір, я з України,
Із тієї, що ворог в руїни
Перетворює місто за містом,
Наче там, на росії, їм тісно.
Із тієї, в метро де малеча
Тулить голову мамі на плечі,
Щоб під вибухи якось заснути,
Щоб тих вибухів тільки не чути.
Із тієї, в лікарню, де діти,
Стали бомби із неба летіти.
Із тієї, де скоро лелеки,
Із країн повернувшись далеких
Не побачат
Росіяни, ваші діти сплять? Наші - НІ! Вони вам нічим не загрожували. Вони прийшли у цей світ, щоб бути щасливими.
Це складно, коли за вікном лунає тривожна сирена! Та ви її не чуєте. Ви - сліпі. Ви - глухі. Ви - нелюди у людській подобі. Солодко виспавшись вночі, ви відкриваєте свої погані роти, щоб славити путіна і не вірите очевидним речам. Ви цураєтесь своїх синів, тіла яких лежать на нашій землі. Ваші душі мертві?
Ви нас не розумієте. І справа не у тому, що ви не розрізняєте «полуницю» і «паляницю». Ви переплутали людське і диявольське... Україна була, Є і БУДЕ!
- 280 розстріляних в загальній могилі зі зв’язаними руками.
- Голі жінки посеред березня, замучених насмерть, тіла яких намагались спалити обабіч дороги. Тисячі зґвалтованих. Катованих і зґвалтованих знов. Тих, які залишились жити і будуть нести ці спогади через все життя. Дорослих і зовсім ще дівчат. Вдумайтеся - дівчинкам ще не було і 10 років.
- «Сафарі» на дітей заради забави і сміху в окупованих містах України.
- Вбиті розстріляні діти з зав'язаними руками в Ірпіні, Бучі, Дмитріївці. Тільки за офіційними даними всього за весь період війни близько 158 вбитих дітей, більше 254 - скалічено.
- Замучені голодом в подвалах і бомбосховищах незліченна кількість жертв.
- Розстріляні під час е
А мы вас любили, а мы вас встречали,
Кормили борщом и вином угощали.
Носили с Привоза вам «фрукту» и рыбку,
Мы, правда, вас ждали с добром и улыбкой.
Мы все на одном языке говорили.
Как жаль, вы об этом так быстро забыли.
Вас кто-то за русский язык ненавидел?
Вас кто-то унизил, вас кто-то обидел?
А мы были рады гостям в каждом доме
В Одессе, во Львове, в Полтаве, в Херсоне.
И вот вы явились на танках и градах.
Ребята, поймите, что здесь вам не рады.
Ведь мы вас не ждали, и мы вас не звали,
Чтоб вы нас, свободных, освобождали.
Вы смерть принесли, к нам ворвавшись в страну,
Как Гитлер, начав на рассвете войну.
Теперь ненавидят вас все в каждом доме
В Одессе, во Львове, в Полтаве, в Херсо